БУЯХИ (Vaccіnіum ulіgіnosum L.; лат. baccinium — ягідний кущ, uliginosum — багновий < uligо — волога) — листопадний дуже розгалужений кущик родини вересових — Ericaceae; рос. назва: голубика, пьяника; нар. назви: гонобобель, лохина, п’яна ягода у зв’язку з тим, що вона нібито п’янить, але насправді такої дії не має. Б. зустрічаються у фітоценозах разом із багном болотяним і таку дію може спричиняти саме багно.
Б. ростуть на півночі Європи, а також у Сибіру, на Кавказі, Уралі, Далекому Сході; розсіяно — в Україні, на півночі Правобережного Полісся, в Карпатах в заболочених соснових і мішаних лісах, на торф’яних болотах. Усередині виду розрізняють кілька підвидів, кожний з яких зростає у своєму еколого-географічному районі. Садові високорослі Б. — V. corymbosum родом з Північної Америки. У себе на батьківщині це повноправна садова культура, висотою до 2 м: її розводять на промислових плантаціях, присадибних ділянках. У північних штатах США й у Канаді Б. популярніше чорної смородини.
Стебло Б. прямостояче, округле, з темно-сірою корою, пагони зелені, листки чергові, цілокраї, ланцетні або оберненояйцеподібні, зверху — зелені, зісподу — сизо-зелені, із сильно виступаючими жилками, гладкі, завд. до 4 см, на дуже коротких черешках. Квітки правильні, з яйцеподібно-глечикоподібним білим або рожевим віночком, по 2–3 у пазухах листків. Плід — синя із сизуватою поволокою ягода з численними насінинами. Цвіте у травні–липні, ягоди дозрівають через 40–50 днів після зацвітання. Тривалість життя куща близько 90 років. Урожай — від 0,5 до 10 кг ягід з куща. У народній медицині використовують листя, зібране під час цвітіння, і свіжі або сушені ягоди.
Плоди містять: вуглеводи — до 8% (фруктоза, сахароза, глюкоза), клітковину — до 1,6%, вітамін С — до 28 мг%, каротиноїди — до 0,25 мг%, фолієву кислоту — 6 мг%, вітамін РР; органічні кислоти — до 2,7%, (яблучна, лимонна, бензойна, нікотинова), флавоноїди, антоціани (3-глюкозид мальвідину), пектини — 0,5–0,6%, азотисті, дубильні й барвні речовини, макро- і мікроелементи (К, Fe, Ca, P, Mg, Cu, Mn, Co). У листі виявлені флавоноїди (гіперозид, грайанотоксин), дубильні речовини, глікозид арбутин, тритерпеноїди (урсолова і олеанолова кислоти), віски — 0,15–0,26%.
Ягодам властива протизапальна, сечогінна, жарознижувальна, загальнозміцнююча дія. Їх використовують як протицинготний і глистогінний засіб. У народній медицині відвар сухих плодів застосовують як в’яжучий засіб при гастритах, ентеритах, а відвар листя — як проносне. Корисні Б. при недокрів’ї; для стимуляції функції підшлункової залози; а також при ацидозі. Відвар гілок із листям використовують при захворюваннях серця.
Лікарські рослини / Відп. ред. А.М. Гродзинський. — К., 1992; Растительные ресурсы СССР: цветковые растения, их химический состав, использование; Семейства Licopodiaceae — Ephedraceae. — Л., 1996; Соколов С.Я. Фитотерапия и фитофармакологи − М., 2000.